КЗ КОР «Меморіальний музей-садиба І. С. Козловського» долучився до дня вшанування пам’яті Павла Петровича Бохняка.
На місці поховання Павла Петровича відбувся поминальний молебень до якого долучився директор меморіального музею-садиби І. С. Козловського – Олександр Флисюк.
До меморіального музею завітали друзі Павла Петровича, щоб ознайомитись з місцем народження славетного тенора та вшанувати його пам’ять.
В Мар’янівській дитячій музичній школі імені І. С. Козловського гостей привітним словом зустрічала Марія Луценко. Серед запрошених були близькі друзі Павла Бохняка, серед яких: Олесь Харченко - український співак лауреат Шевченківської премії, народний артист УРСР, Олександр Марчук – заслужений артист України, артист Заслуженого академічного Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України, Володимир Романенко – старший науковий співробітник Інституту мікробіології та вірусології, Михайло Варенюк - регент церкви Святих Бориса й Гліба, Наталія Бабіченко – директор КЗ КСР «Калинівська дитяча школа мистецтв» та представники КЗ КОР «Меморіальний музей-садиба І. С. Козловського».
Теплим словом згадували Павла Петровича, разом співали його улюблені пісні. Надзвичайним було почути виконання пісень Олеся Харченко, Олександра Марчука, Михайла Варенюка. Також, для гостей заспівали і вихованці Мар’янівської дитячої музичної школи. Під акомпанемент вельмишановної пані Наталії Бабіченко всі разом заспівали «Реве та стогне Дніпр широкий» – пісня Данила Крижанівського на вірші Тараса Шевченка.
Павло Петрович безумовно був натхненником, він втілював в собі багато неймовірних якостей і ніколи не ставав осторонь важливих питань. Він був педагогом, директором, священником, батьком… Людиною, яка змогла втілити в життя останнє бажання Івана Семеновича Козловського – відновлення старенької хатини в якій народився співак. Згодом, маленька сільська хатина стала меморіальним музеєм в якому кожного разу згадують ім’я Павла Петровича Бохняка.
Вічна пам’ять…