Прапор України – історичне надбання українського народу, символ втілення національної єдності, гідності та традицій.
Ще за часів козаччини поширеними були корогви жовто-блакитних кольорів. Кольорова гама синього і жовтого кольорів (у різних його варіаціях), фіксується на національному прапорі з середини ХІХ століття. Поєднання Жовто-блакитних кольорів використовувалась в період Першої світової війни 1914-1918 рр. на західноукраїнських землях та для відзначення 100-річного ювілею Тараса Григоровича Шевченка.
Утвердження державного прапора з використанням синіх і жовтих кольорів відбулося із проголошенням Української Народної Республіки у 1918 році. В УНР використовували як жовто-блакитний прапор, так і блакитно-жовтий. Сучасний порядок кольорів прапор отримав за часів правління гетьмана Павла Скоропадського та з того часу більше не змінювався.
Відомо, що синя смуга є символом синього безкрайнього неба, а жовта – пшеничного поля. Також, існує версія, що кольори прапора здавна символізують основні природні стихії – воду і вогонь.
Синьо-жовтий прапор було піднято 14 березня 1990 року на ратуші міста Стрий, а 24 липня 1990 року національний символ підняли над міською радою в Києві.
18 вересня 1991 року була підписана постанова про дозвіл «У протокольних заходах використовувати синьо-жовтий прапор», а постанова Верховної Ради України від 28 січня 1992 року надала йому статус Державного. Остаточно Прапор Держави затверджено 20-тою статтею Конституції України у 1996 році.
23 серпня 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 987/2004 «Про День Державного Прапора України».
Державний прапор для кожного українця несе в собі не лише національну ідентичність, це частинка нашої історії, символ нашої свободи та боротьби за незалежність.